Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
підштрикувати — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
підкушувати — ую, уєш і діал. підку/сювати, юю, юєш, недок., підкуси/ти, ушу/, у/сиш, док., перех. 1) Кусаючи знизу, псувати. || рідко. Злегка стискаючи, кусати (звичайно губи). || у сполуч. зі сл. нечистий, чорт і т. ін., перен. Спонукати, спокутувати кого… … Український тлумачний словник
підштрикнути — ну/, не/ш, док., перех., розм. Однокр. до підштрикувати … Український тлумачний словник
підштрикування — я, с. Дія за знач. підштрикувати … Український тлумачний словник
дошкуляти — дошкулювати, дошкулити 1) (кому виводити з терпіння, з рівноваги словами / діями), досаждати, досадити (кому), завдавати прикрости, завдати прикрости (кому), ді[о]ймати, ді[о]йняти (кого), дозоляти, дозолити (кому), досолювати, досолити (кому),… … Словник синонімів української мови
